Число на флаконі (5 мг, 20 мг, 60 мг) читають як дозу. Це найпоширеніша помилка в темі, і вона тягне за собою всі інші. Число на флаконі це маса ліофілізованого порошку всередині. Дозою воно не є, концентрацією теж, і саме по собі не говорить, скільки міліграмів опиниться в одиниці шприца.

Далі про те, що це число означає, як із нього виходить концентрація і чому одиниці інсулінового шприца це про об'єм, а не про масу. Матеріал стосується поводження з ліофілізатом і арифметики, а не застосування.

Що таке ліофілізат

У флаконі суха речовина, отримана сублімаційним висушуванням. Ретатрутид є синтетичним пептидом із модифікацією жирною кислотою, розробленим як єдина молекула з активністю до трьох рецепторів [2]. У сухому вигляді пептид значно стабільніший, ніж у розчині, тому в такому вигляді його й зберігають.

Об'єму в сухому флаконі фактично немає. 60 мг порошку виглядають як тонкий шар на дні, і його легко не помітити.

Звідки береться концентрація

Концентрація виникає в момент, коли до флакона додають розчинник. Формула одна:

концентрація (мг/мл) = маса у флаконі (мг) / доданий об'єм (мл)

Той самий флакон дає різні концентрації залежно від того, скільки розчинника додано. Приклади для трьох розмірів:

  • 5 мг + 1 мл розчинника = 5 мг/мл
  • 20 мг + 2 мл розчинника = 10 мг/мл
  • 60 мг + 3 мл розчинника = 20 мг/мл
  • 60 мг + 6 мл розчинника = 10 мг/мл

Останні два рядки це один і той самий флакон. Різниця тільки в об'ємі розчинника.

Одиниці інсулінового шприца

Інсуліновий шприц U-100 градуйований в одиницях інсуліну, а не в міліграмах. Одиниця тут це чистий об'єм: 100 одиниць = 1 мл, отже 1 одиниця = 0,01 мл.

Звідси перерахунок:

маса в одній одиниці (мг) = концентрація (мг/мл) × 0,01

Для прикладів вище:

  • 5 мг/мл → 1 одиниця = 0,05 мг
  • 10 мг/мл → 1 одиниця = 0,1 мг
  • 20 мг/мл → 1 одиниця = 0,2 мг

Одна й та сама позначка на шприці означає вчетверо різну масу залежно від того, скільки розчинника було додано. Це і є причина, з якої «схеми в одиницях», що ходять мережею, безглузді без зазначення концентрації.

Про запит «ретатрутид 40 мг»

Це один із найчастіших пошукових запитів про розмір флакона. Флакона на 40 мг у лінійці немає, і його відсутність нічого не означає: розмір флакона це кількість речовини, а не інша речовина й не інша сила. У клінічних дослідженнях тижневі дози вимірювалися одиницями міліграмів, від 0,5 мг до 12 мг [3]. Флакон на 60 мг це багатотижневий запас маси, а не «доза 60 мг».

Бактеріостатична й стерильна вода

Стерильна вода для ін'єкцій не містить консерванту й розрахована на одноразове використання.

Бактеріостатична вода містить бензиловий спирт у концентрації 0,9% як бактеріостатичний консервант. Саме консервант робить можливим багаторазовий доступ до флакона протягом обмеженого терміну.

Вибір розчинника впливає на те, скільки часу розчин зберігає прийнятну якість, і не впливає на масу пептиду у флаконі.

Поводження з ліофілізатом

Розчинник додають повільно, спрямовуючи струмінь по стінці флакона, а не прямо на порошок. Флакон не струшують: пептиди чутливі до механічного впливу на межі розділу фаз, а піна ускладнює наступний набір. Достатньо дати постояти й обертати флакон, поки розчин не стане прозорим.

Каламуть, пластівці або нерозчинений залишок після повного розчинення є підставою не використовувати вміст.

Зберігання

Сухий ліофілізат зберігають при низькій температурі, у захисті від світла й вологи, у запечатаному флаконі.

Розчин після відновлення менш стабільний за порошок і зберігається в холодильнику. Повторні цикли заморожування й розморожування розчину небажані.

Період напіввиведення молекули в організмі становить приблизно 6 діб [1], і до стабільності розчину у флаконі це відношення не має. Це різні речі, які часто плутають.

Що з цим робити далі

Наведена арифметика перевіряється калькулятором і не залежить від чиєїсь думки. Усе, що стосується вибору дози, лежить поза межами цього тексту й поза межами опублікованих даних: чому схеми дозування з інтернету суперечать одна одній.

Маса, зазначена на флаконі, має підтверджуватися документом на партію: як читати сертифікат аналізу. Довідкові матеріали про молекулу зібрані в монографії про ретатрутид. Інші довідкові статті зібрані в розділі Довідник.

Матеріал має довідковий характер і не є медичною порадою, призначенням чи інструкцією із застосування. Ретатрутид не має затвердженої інструкції для медичного застосування.

Джерела

  1. Urva S, Coskun T, Loh MT, et al. LY3437943, a novel triple GIP, GLP-1, and glucagon receptor agonist in people with type 2 diabetes: a phase 1b, multicentre, double-blind, placebo-controlled, randomised, multiple-ascending dose trial. The Lancet, 2022. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(22)02033-5
  2. Coskun T, Urva S, Roell WC, et al. LY3437943, a novel triple glucagon, GIP, and GLP-1 receptor agonist for glycemic control and weight loss: From discovery to clinical proof of concept. Cell Metabolism, 2022. https://doi.org/10.1016/j.cmet.2022.07.013
  3. Jastreboff AM, Kaplan LM, Frías JP, et al. Triple-Hormone-Receptor Agonist Retatrutide for Obesity: A Phase 2 Trial. New England Journal of Medicine, 2023. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2301972