Про побічні ефекти ретатрутиду пишуть двома способами. Перший заспокоює: «переважно легкі, минають самі». Другий лякає: окремі історії без контексту й без знаменника. Обидва способи роблять те саме, тобто прибирають числа.

Тут зібрано те, що зафіксовано в протоколах: які явища реєстрували, у якої частки учасників, на яких дозах і чим це відрізнялося від плацебо. Знаменник указано скрізь, де він є в публікації.

Шлунково-кишкові явища

Це найчастіша категорія в усіх дослідженнях молекули. У фазі 1b небажані явища, що виникли під час лікування, зареєстрували у 33 із 52 учасників на ретатрутиді (63%), у трьох із п'яти на дулаглутиді (60%) і у восьми з 15 на плацебо (54%). Найчастішими були розлади з боку шлунково-кишкового тракту [1].

У фазі 2 при цукровому діабеті 2 типу легкі й помірні шлунково-кишкові явища (нудота, діарея, блювання, закреп) відзначили у 67 із 190 учасників на ретатрутиді (35%). Розкид за групами показовий: від шести із 47 (13%) у групі 0,5 мг до 12 із 24 (50%) у групі 8 мг зі швидкою ескалацією. Для порівняння: шість із 45 на плацебо (13%) і 16 із 46 на дулаглутиді 1,5 мг (35%) [2].

Ці два числа з одного дослідження, 13% і 50%, і є головним фактом розділу. Частота залежить від дози й від швидкості виходу на неї, а не є властивістю молекули як такої.

У фазі 2 при ожирінні автори прямо зазначають, що явища були дозозалежними, здебільшого легкими або помірними за тяжкістю й частково пом'якшувалися нижчою стартовою дозою: 2 мг замість 4 мг [3].

Частота серцевих скорочень

У фазі 2 при ожирінні зафіксовано дозозалежне збільшення частоти серцевих скорочень із піком на 24-му тижні й подальшим зниженням [3]. Це один із небагатьох показників, де траєкторія в часі важливіша за кінцеву точку: вимірювання лише на 48-му тижні пік просто не побачило б.

Що показала фаза 3

У дослідженні TRANSCEND-T2D-1 (537 учасників, 40 тижнів, монотерапія) припинення терапії через небажані явища склали від 2% до 5% у групах ретатрутиду проти 0% на плацебо. Випадків тяжкої гіпоглікемії не зареєстровано. Під час дослідження сталися два летальні випадки, обидва в групі 4 мг, і обидва визнані не пов'язаними з досліджуваним препаратом [4].

Загальний висновок авторів сформульовано обережно: профіль небажаних явищ відповідає молекулам з агоністичною активністю до рецептора ГПП-1 [4]. Це не те саме, що «безпечно». Це означає, що нового, невідомого для класу сигналу в цьому дослідженні не побачили.

У фазі 2 при діабеті також не було ні тяжкої гіпоглікемії, ні летальних випадків [2].

Чого дослідження не показують

Тривалість спостереження. Найдовше з наведених досліджень тривало 72 тижні, більшість менше року. Рідкісні явища й ефекти багаторічного застосування такими термінами не виявляються.

Популяцію поза критеріями включення. Учасників відбирали за індексом маси тіла, рівнем глікованого гемоглобіну, тривалістю діабету й стабільністю ваги. Люди, які під ці критерії не підпадають, у знаменнику не враховані.

Умови застосування. У дослідженні є візити, аналізи, титрування під наглядом і можливість зупинки. Систематичний огляд клінічних досліджень молекули зводить наявні дані разом і водночас окреслює межі цієї доказової бази [5].

Нарешті, дані про застосування поза дослідженнями не збираються ніким. Розбір окремої історії, що поширювалася мережею, у Британському медичному журналі показує, наскільки складно встановити навіть базові факти в такому випадку [6].

Коротко

Найчастіші явища шлунково-кишкові, їх частота росте з дозою й зі швидкістю ескалації, і в дослідженнях вони здебільшого були легкими або помірними. Частота серцевих скорочень зростала дозозалежно з піком на 24-му тижні. У фазі 3 припинення через небажані явища склали від 2% до 5%.

Усі ці числа отримані в умовах медичного нагляду. Поза ними знаменника не існує.

Дози, на яких отримані наведені частоти, розібрані окремо: дозування в клінічних дослідженнях. Довідка про молекулу лежить у монографії про ретатрутид. Інші довідкові статті зібрані в розділі Довідник.

Матеріал має довідковий характер і не є медичною порадою чи призначенням. Ретатрутид не має затвердженої інструкції для медичного застосування.

Джерела

  1. Urva S, Coskun T, Loh MT, et al. LY3437943, a novel triple GIP, GLP-1, and glucagon receptor agonist in people with type 2 diabetes: a phase 1b, multicentre, double-blind, placebo-controlled, randomised, multiple-ascending dose trial. The Lancet, 2022. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(22)02033-5
  2. Rosenstock J, Frias J, Jastreboff AM, et al. Retatrutide, a GIP, GLP-1 and glucagon receptor agonist, for people with type 2 diabetes: a randomised, double-blind, placebo and active-controlled, parallel-group, phase 2 trial conducted in the USA. The Lancet, 2023. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)01053-X
  3. Jastreboff AM, Kaplan LM, Frías JP, et al. Triple-Hormone-Receptor Agonist Retatrutide for Obesity: A Phase 2 Trial. New England Journal of Medicine, 2023. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2301972
  4. Bajaj HS, Welch M, Shah P, et al. Efficacy and safety of retatrutide, a GIP, GLP-1, and glucagon receptor agonist, in people with type 2 diabetes and inadequate glycaemic control with diet and exercise (TRANSCEND-T2D-1): a double-blind, randomised, phase 3 trial. The Lancet, 2026. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(26)00967-0
  5. Misra S, Narayan RK, Kaur M, et al. Efficacy and safety of retatrutide for the treatment of obesity: a systematic review of clinical trials. Journal of Basic and Clinical Physiology and Pharmacology, 2025. https://doi.org/10.1515/jbcpp-2025-0113
  6. Mahase E. Retatrutide fact check: Has a man died after taking the unapproved weight loss jab? BMJ, 2026. https://doi.org/10.1136/bmj-2026-100245